попередня частина

4. Соціальний напрямок

4.1. Освіта та спорт

4.1.1. Початкова та середня освіта

        Декларуємо чітку позицію, що початкова та середня освіта має бути загальною та безкоштовною. Законом повинна бути підтверджена обов’язковість середньої освіти та відповідальність батьків, якщо вони не забезпечують належним чином відвідування школи своїм дітям.

Школа повинна складатися з трьох рівнів.

        Перший рівень (початкова школа) триває чотири роки (1-4 класи) та включає набір загальноосвітніх дисциплін в тому числі факультативні дисципліни та дисципліни національних шкіл, вивчення національних мов. Цей рівень завершується тестами та іспитами. Мета тестування: виявити здібності та схильності учня, щоб визначитися з типом освіти на другому рівні.

        Другий рівень (середня школи) триває 4 роки (5-8 класи). На цьому рівні передбачається поділ навчальних програм на стандартну, стандартну академічну, стандартну технічну та включає крім загальноосвітніх предметів спеціальні дисципліни, в яких хоче розвиватися учень.

Держава повинна сконцентрувати увагу на професійному орієнтуванні дітей, виявленню їх навиків та талантів, просуванню цих талантів. Для цього держава повинна підтримувати держзамовлення на фахівців з дитячої психології.

Другий рівень також завершується тестами та іспитами, результати яких вкажуть подальше місце учня на третьому рівні.

        Третій рівень триває 3-4 роки (9-11 або 9-12 класи). На цьому рівні, крім обов'язкових загальних дисциплін поглиблено вивчаються предмети певної спеціальності. Цей рівень освіти може вважатися доуніверситетським та використовуватися для позаконкурсного вступу до університетів.

        Наполягаємо на введенні до навчальної програми середньої школи та обов'язковому вивченню таких дисциплін, як етика, логіка та інших дисциплін, які виховують в учнях критичне мислення.

        Роль міністерства освіти зводиться до:

• формування бюджетів на утримання шкіл;
• підготовку необхідної кількості дитячих психологів та спеціалістів з профорієнтації;
• контроль якості освіти та тестування педагогів;
• ведення всеукраїнської електронної системи сертифікації учнів, в електронний кабінет якої матиме доступ сам учень в режимі перегляду та члени приймальних комісій. В такому електронному кабінеті буде зберігається інформація про проходження всіх тестів, характеристики та рекомендації педагогів

        Спортивні школи та позашкільні заклади.

        Держава ініціює створення та підтримку існуючих за бюджетний кошт чи за кошт місцевої громади позашкільних навчальних та спортивних закладів, в яких проводиться навчання та розвиток особових вмінь дитини будь-то  музика, малювання, інженерні навички, спортивні вміння тощо (за різними напрямками обдарованості).

        Створення молодіжної академії наук для обдарованої молоді.

4.1.2. Вища освіта

Основні тези:      

• Вищі освітні заклади повинні бути незалежними в прийнятті рішень управління;
• робота освітніх підприємств (університетів) повинна бути оплачена. Таким чином, отримання вищої освіти зі сторони освітнього закладу повинно бути платним;
• головним принципом навчального процесу є поєднання теоретичних знань з практичними вміннями;
• впровадження громадського контролю зі сторони студентів за господарською та науковою діяльністю навчального закладу;
• за міністерством освіти залишаються функції контролю дотримання законодавства, моніторингу якості освіти та створення рейтингу освітніх закладів. Міністерство також повинно займатись аналітикою потреб ринку праці та своєчасно формувати держзамовлення чи квоти на потрібні спеціальності.

Потрібно передбачити три форми оплати вищої освіти:

А) Державне замовлення. В цій формі держава є замовником фахівця та повинна сплатити освітньому закладу навчальні послуги та здійснювати контроль за процесом якості навчання. Держава може зажадати від студента відпрацювання суми на навчання на строк не більш ніж 5 років за отриманим фахом.

Б) Комерційне навчання. В цій формі студент сам є замовником та платником навчання. Але для якісного виконання студентом своїх обов`язків держава повинна передбачити методи допомоги фінансування навчання. Для цього потрібно створити Державний Освітній Фонд, який на умовах кредиту буде надавати цільові гроші на сплату навчання та на стипендії. Фонд буде мати право, в розрахунок погашення кредиту, працевлаштовувати студента після закінчення навчання за отриманим фахом, якщо у студента виникнуть проблеми з працевлаштуванням та поверненням кредиту. Кредитна ставка за таким цільовим кредитом не повинна перевищувати 3% річних.

В) Трьохсторонні освітні договори. Форма передбачає, що замовником є підприємство будь-якої форми власності. Підприємство сплачує освітні послуги та контролює їх якість. Студент по договору повинен  буде отримати необхідний фах та відпрацювати на замовника означений договором строк.

4.2. Пенсійна реформа

        Обмеження розміру пенсій обумовлено розмірами пенсійного фонду тому він наповнюється за рахунок податків. Кількість пенсіонерів дорівнює кількості працюючих  - пенсія не може бути вищою за ту частини доходів перерахованих у вигляді податків в результаті утворюється дефіцит, що покриваються з бюджету.

        Якщо прибрати пенсійний фонд, як розподільника, а пенсії платити безпосередньо з бюджету, зникає обмеження розміру пенсій. А пенсіонер, - це покупець.

Збільшення можливості споживача, збільшує можливості виробника. Економіка починає оживати.

        Державний пенсійний фонд виявився неефективним господарем, тому потребує ліквідації. Але майбутня перспектива пенсійного законодавства повинна базуватись на принципах страхування. Пенсійні страхові компанії повинні працювати виключно в правовому полі Страхового кодексу, який необхідно попередньо прийняти.

4.2.1. Пропонується пенсійну реформу розділити на два розділи.
Перший розділ для молодих громадян, які можуть скористатися новою системою повноцінно.
Другий розділ реформи необхідно присвятити перехідного етапу, до якого потрапляють громадяни старше 30 років, для яких частина майбутньої пенсії повинна бути забезпечена старими правилами або компромісною формулою, яку необхідно виробити.

4.2.2. Пропонується така модель організації Державної (чи приватної) Соціальної Страхової Компанії, причому аналогічна модель організації повинна бути в пенсійних страхових компаніях будь-якої форми власності.

4.2.2.1. Компанія складається з двох підрозділів.

Перший підрозділ - соціальні працівники, які працюють в регіонах безпосередньо зі страхувальниками і крім реєстрації нових рахунків займаються страховими випадками (хвороби, вагітності, нещасні випадки).

Другий підрозділ - Пенсійний банк України, де кожному працюючому громадянину відкривається два індивідуальних розрахункових рахунки. Банк має повністю електронну систему документообігу та систему цілодобового доступу до банківських виписок. Кожен страхувальник з будь-який момент може отримати доступ до свого рахунку.

4.2.2.2. Рахунки в банку можуть бути двох видів.

Перший вид має властивості цільового депозитного рахунку і розблоковуються для витрачання при досягненні пенсійного випадку. Надходження на цей рахунок робить роботодавець (податковий агент), який нараховує заробітну плату або сам страхувальник добровільно або якщо він самозайнятою особою.

Другий рахунок можна витрачати при настанні страхового випадку (хвороба, вагітність та ін.), який вимагає виплати допомоги. Надходження на такий рахунок виконує страхова компанія або сам страхувальник добровільно.

4.3. Щодо питання медичної реформи
        

        Медичні послуги повинні регулюватися ринком медичного страхування - це основне положення. Однак необхідно врахувати наступні фактори і залишити їх для державного регулювання:

- система державного страхування від смертельно небезпечних хвороб, що вимагають тривалого дорогого лікування;
- захист тих, хто не може собі дозволити медичне страхування.
        Будь-які лікарні повинні мати автономію в прийняти рішень для підвищення їх конкурентоспроможності.

5. Екологічний напрямок

Декларуємо екологічну безпеку життєдіяльності людини та екологічні умови життя. Поточна ситуація вимагає регулювання в сфері експлуатації природних ресурсів, лісів та вод.

Необхідний звід законів (Екологічний Кодекс), який відрегулює відносини між господарськими товариствами та природою, окреслить відповідальність за охорону природи. Екологічний Кодекс повинен базуватися на ратифікованих Україною міжнародних угодах та взятих на себе зобов’язаннях.

Будь-яка зміна національного законодавства зобов’язано буди узгоджено з Екологічним Кодексом, оскільки це є ключовим фактором виживання людства в цілому.

Дуже важливі питання, які окремо виділяємо:

5.1. Необхідний державний протекціонізм в сфері розвитку зелених технологій, впровадження альтернативних джерел енергії.

На муніципальному рівні вже зараз обмежити придбання нового бензинового транспорту. Пріоритет в міських перевезеннях повинен бути за електричним транспортом. На даному етапі сформувати держзамовлення перед українськими виробниками на виробництво такого виду транспорту.

5.2. Необхідний державний протекціонізм в сфері переробки сміття. Розвиток брухтопереробної галузі ставиться пріоритетом.  Ставимо пріоритетним напрямком глибоке вторинне перероблення всіх видів відходів.

Необхідно відновлення державних програм з інформаційному супроводу та популяризації сортування всіх видів відходів (металобрухту, макулатури, пластику, побутового брухту, органічного брухту тощо).

Звільнення приватних підприємств в цій сфері від корпоративного податку.

Ключовим завданням є, щоб кожен обласний центр побудував  власний переробний сміттєвий завод з виробництвом будматеріалів, електроенергії, біопалива тощо.

5.3. Необхідний державний протекціонізм в сфері розвитку внутрішнього та екологічного туризму та спланувати на це свою інформаційну політику.

5.4. Під державним протекціонізмом маємо на увазі:

- інформаційну підтримку проектів державою;

- проведення відповідних законодавчих ініціатив;

- пошук механізмів залучення безвідсоткового кредитування таких проектів.

6. Силовий напрямок

6.1. Реформа поліції

Основні тези:

– децентралізація органів управління;

– створення муніципальної поліції. Виборність шерифів (дільничних інспекторів);

– скорочення головних управлінь на 50 відсотків;

– ліквідація служби внутрішніх розслідувань та утворення незалежних служб громадського контролю. На час розслідування працівник поліції відстороняється від роботи;

– погоджування керівників територіальних управлінь поліції з представниками місцевого самоуправління;

Основною проблемою в поліції є поліцейський беззаконня, а саме - можливість працівників поліції вибивати свідчення.

        Для вирішення цієї проблеми:

• З моменту затримання та доставки в відділ поліції затриманій особі по-перше надати можливість ознайомитися з причиною затримання, отримати протокол затримання та мати свого правозахисника, адвоката або фахівця з галузі права;
• Здійснювати фото та відео фіксацію з моменту затримання.

6.2. Судова реформа

Основні тези –

5.2.1. Виборність суддів всіх рівнів та закріплення їх за місцевими територіальними округами. Термін переобрання суддів місцевого рівня – кожні 2 роки, інших суддів – кожні 4 роки.    

5.2.2. Ввести повноцінний інститут суду присяжних по кримінальних провадженнях.

5.2.3. Ратифікувати Римський Статут та максимально враховувати досвід європейських судів.

5.2.4. Впровадити прецедентне право.

5.2.5. Якщо суддя тричі має в апеляційному порядку скасування рішень, ставиться питання його компетенції та відклику з його посади.

5.2.6. Обов’язкове декларування всього власного майна судді та застосування до суддів  принципу презумпції винуватості.

5.2.7. Забезпечити максимальний доступ журналістам, правозахисникам та колегіям адвокатів до судових процесів. Здійснення фото та відео фіксації судових процесів.

5.2.8. Суди повинні бути публічними, прозорими та доступними.

6.3. Військова реформа

Основні тези – це створення трьохрівневої системи захисту та оборони країни. Означимо рівні:

6.3.1. Збройні сили України

6.3.2. Національна гвардія та сили спеціальних операцій

6.3.3. Створення територіальної оборони за місцевим принципом.

Військові сили повинно довести до рівня стандартів НАТО (матеріального забезпечення, технічних зав’язків, рівня озброєння, побутових умов, принципів управління). Пріоритетом збройних сил мають бути технологічні новації.

Пріоритетом дії Національної гвардії повинно стати швидке та оперативне вирішення поставлених задач на локальному рівні.

Створення спеціального центру моніторингу та збору аналітичних даних щодо безпеки військової та інформаційної.

Під створенням територіальної оборони розуміється:

- формування військових утворень за територіальним принципом;

- підготовка резервістів за фахом та напрямками службової діяльності;

- створення (відродження) центрів підготовки військово-патріотичного виховання молоді за фаховим принципом (парамедики, топографи, електронщики тощо);

- залучення громадських ініціатив щодо патріотичного виховання.

6.4. Щодо адміністративного кодексу

        Для наведення порядку на регіональному рівні пропонуємо відродження практики суспільно-корисних робіт, які не можуть бути замінені на грошові штрафи. Напрацювати перелік провин, наприклад, розпивання міцних спиртних напоїв в громадському місці, умисне засмічення території, вандалізм, дрібне хуліганство, провокування міжнаціональних, міжрелігійних, міжмовних конфліктів в будь-яким способом тощо. Якщо провина громадянина буде доказана в громадському суді, громадянин повинен відпрацювати на територіальну громаду 10 (15) діб. В перелік цих робіт може буди таким: благоустрій території, прибирання, догляд за інвалідами, підсобні роботи тощо, які повинні виконуватись публічно.

Для провин таких як провокування міжнаціональних, міжрелігійних, міжмовних конфліктів в будь-якому просторі додатково потрібно проведення публічного покаяння громадянина. Якщо така провина неодноразова, то застосовується кримінальне покарання. Якщо така провина неодноразово помічена за держслужбовцем чи політичним діячем, то він підлягає люстрації та звільненню без права займати держпосади 10 років.

7. Напрямки, що потребують окремої уваги

7.1. Політика в сфері культури

        Україна – це багатонаціональна полікультурна країна. Невизнання будь-якої окремої культури на території України може створювати негативні наслідки, тому декларуємо повну свободу всіх культур, свободу самовираження та повагу до будь-яких місцевих культур.

        Державі необхідно сприяти пошуку історичної злагоди суспільства на наукової основі та займатися просвітою в цій галузі.

Необхідно чітко визначитися з термінами в цій галузі, щоб в подальшому не породжувати конфліктів на цьому ґрунті ні всередині країни, ні з сусідніми країнами.

Необхідно ввести поняття «національна школа», чітко визначити, що освіта ведеться державною мовою, але визначається перелік предметів з культури, історії, літератури, які викладаються на національних мовах. Ці питання повинні вирішуватися на рівні місцевого самоврядування, регіонального рівня та центральними органами.

        Разом з тим, на період проведення реформ оголосити мораторій на будь-які культурні конфлікти, які тягнуть адміністративну відповідальність винуватців.

7.2. Щодо питання землі

        Щодо питання землі декларуємо наступні тези:

• на даний час країна не готова до відкритого ринку землі ні технічно, ні методологічно, тому потрібно зберегти мораторій на продаж с/г землі;
• наступнім кроком необхідно розробляти правила ринку землі (Земельного Кодексу), обговорюючи кожний пункт цих правил публічно;
• доручити Міністерству сільського господарства моніторинг за якістю землі, дотримання правил експлуатації землі, вести електронний реєстр цього моніторінгу;
• вести до Конституції та до відповідних законів тезу що основою сільського господарства в Україні є фермерські підприємства. Виходячи з цього формувати подальше державну політику, створюючи умови для розвитку фермерських господарств.

Надати право місцевим громадам володіти та розпоряджатися землями запасу, які перебувають у володінні місцевих адміністрацій.

7.3. Позиція щодо міжнародних відношень

Основні тези щодо міжнародних відношень:

7.3.1. Україна повинна формувати свою зовнішню політику виключно виходячи зі своїх національних інтересів, при цьому повинна уникати втягування себе в конфлікти з сусідами. Україна повинна проводити політику, ґрунтуючись на своїх національних інтересах.

7.3.2. Україна позаблокова держава з перспективною орієнтацією на зближення з ЄС та НАТО. Питання блоковості повинно вирішувати через народну думку (референдуми).

7.3.3. Україна проводить політику захисту щодо національних меншин і культур і підтримує з цих питань тісні контакти з сусідніми країнами.

Попередня частина

2. Економічний напрямок

        Метою напрямка є створення умов для розвитку вітчизняного виробника. На стартовому етапі нової Української республіки потрібно діяти шляхом економічного націоналізму, виключно прагматично, захищаючи та просуваючи українських виробників.

2.1. Податкова реформа.

        Основним двигуном ліберальної ринкової економіки є малий і середній бізнес. При мінімізації (ліквідації) основних перешкод (державне регулювання, заорганізованість, а попросту - свавілля чиновників і грабіжницька податкова політика), що заважають становленню та розвитку цього сектора економіки, малий і середній бізнес, що володіє гнучкістю, мобільністю і високою пристосованістю, дасть негайний ефект у вигляді створення (збільшення) робочих місць, зростання ВВП, наповнення бюджету.

        Пропозиція базових принципів податкової системи з розподілом по бюджетах:

2.1.1. Всі підприємства без виключення сплачують один прямий податок - податок з продажу для підприємств и підприємців: наприклад, 5% від суми продажу (державний та місцевий бюджети);

Для адміністрування податку з продажу не потрібно розробки нових систем, достатньо пристосувати стару діючу систему електронного адміністрування податкових накладних з ПДВ. Оскільки ПДВ потрібно скасувати, то й поняття податкової накладної буде скасовано. Замість цього кожен бухгалтер електронним способом фіксує  в податкової базі даних факт продажу товарів чи послуг (видаткова накладна чи акт виконаних робіт). Раз на місяць по результатам фіксації цих документів електронним способом подається декларація з податку з продаж «Місячний звіт».

2.1.2. Податок з доходів фізичних осіб (найманих працівників) ПДФО (місцевий бюджет). Податок повинен бути диференційованим, в залежності від суми доходу.  

Приклад діапазону ставок: для доходів до 50000 грн. ставка 10%, якщо вище то 20 % чи можна впровадити більш діфіренційовану шкалу;

Адміністрування податку з доходів фізичних осіб мають багатий досвід в інших країнах, достатньо перейняти цей досвід та впровадити його в українське законодавство. Перехресний контроль можливо створити на підставі аналізу двох типів звітності. З одного боку діючий але спрощений звіт 1ДФ, який подають до державних органів податкові агенти, з іншого боку – річний звіт про доходи, які подають фізичні особі (індивідуальні підприємці, особи, що отримали доходи без визначеного податкового агенту, держслужбовці, депутати, та інші посадові особи).

2.1.3. Для крупних підприємств та природних монополій потрібен діяти корпоративний диференційований податок (місцевий бюджет). Діапазон ставок від 0 до 20 % в залежності від обороту. Адміністрування цього податку може буди створено на базі прямого податку з продажу та декларування його можливо об’єднати з декларуванням прямого податку з продажу;

2.1.4. Податок із землі та нерухомості повинні мати єдину формулу розрахунку, але коефіцієнти цієї формули можливо диференціювати по регіонам. Цей податок можливо розглядати, як податок на розкіш та застосовувати лише для великих об`єктів нерухомості.

2.1.5. Акцизи та мита регулюються парламентом та затверджуються законом про державний бюджет щорічно, мета його: захист внутрішнього ринку, державний протекціонізм вітчизняного виробника тощо.

        Ця пряма система оподаткування дозволить побороти олігархію і перетворити олігархів на бізнесменів. Будь-який олігарх виводить капітал з країни з метою мінімізації податкового тягаря. Після введення єдиного податку ця маніпуляція втрачає сенс. Гроші залишаються в країні і беруть участь в реалізації державних програм.

Розуміючи, що реалізація даної реформи призведе до радикального скорочення «Армії» чиновників, її потрібно проводити в сукупності з соціальною реформою.

        Проблема змісту звільнених чиновників вирішується шляхом впровадження системи безумовного основного доходу.

        Країна багата ресурсами при правильному їх розподілі може забезпечувати своїх громадян прожитковим мінімумом незалежно від їх працездатності.

2.2. Розподіл природніх ресурсів

        Несправедливий розподіл природніх ресурсів - концентрація їх в одних руках в порушення Конституції України, згідно з якою всі ресурси належать народу, призвело до росту тарифів на комунальні послуги і сваволі чиновників в цій сфері. Будь-які способи контролю рано чи пізно призводять до створення корупційних схем.

        В умовах створення в країні фондового ринку ця ідея розподілу ресурсів може бути перетворена в наступне.

Всі державні добиваючи підприємства мають статут відкритої акціонерної компанії, акціонерами яких формально є кожний громадянин. Тому кожний учасник має право на отримання дивідендів, які реалізуються у вигляді мінімального постійного прибутку, який отримують всі громадяни. Такі прогресивні правила вже діють в деяких країнах. В Європі ця ідея вже реалізована в Норвегії та Фінляндії.

        Пріоритетом при продажу природних ресурсів є внутрішній споживчий ринок, який шляхом утворення бірж здійснює продаж через електронний прозорий механізм проведення торгів, куди має доступ для контролю кожен громадянин та держава.

Будь-яка компанія-покупець (в тому числі закордонні компанії) можуть купити цей товар (добуті українські природні ресурси)  тільки через ці біржи.

2.3. Нові кроки в економіці

2.3.1. Першим кроком має стати лібералізація фондового ринку. Фондовий ринок України вкрай неефективний, тому що всі угоди на ньому мають не біржовий характер, коли дві сторони не прозоро самі домовляються про проведення угоди. У нинішніх корупційних умовах економіки практично немає шансу на успіх у чесній та відкритій угоді. Тому необхідне створення вторинного фондового ринку, інакше фондових бірж, де б усі угоди проводилися відкрито. Завдяки вторинному ринку власниками цінних паперів прямо чи опосередкованого (за допомогою інвестиційних банків і фондів) стають приватні особи. Наявність достатньої кількості приватних інвесторів дозволяє економіці ефективно функціонувати, залучаючи величезні кошти для вирішення своїх насущних завдань.
        Даний механізм повинен повністю виключити діючий нині непрозорий механізм приватизації. Всі рішення про приватизацію повинні проводитися у вигляді відкритих угод про продаж цінних паперів через фондові біржі.

2.3.2. Другим кроком необхідно впровадження та популяризація культури страхування. Розробка та втілення кодексу законів про страхування. У найближчій перспективі необхідно впровадити:
- галузь бізнес-страхування, яка буде забезпечувати стабільне функціонування фондового ринку;
- галузь медичного страхування, яка дозволить упорядкувати ринок медичних послуг;
- пенсійне страхування,

- навчальне страхування.

2.4. Енергетичний напрямок

        Станом на сьогодні Україна знаходиться в енергетичній залежності і тому виявляється заручником зовнішньополітичних ігор. Тому стратегію розвитку галузі необхідно розбити на два етапи:
- першочергові заходи;
- перспективні напрямки розвитку.
Структура виробництва електроенергії приблизно така:

А) ТЕС и ТЕЦ — 58 % 

Б) АЕС — 30 % 

В) ГЕС и ГАЕС (гідроакумулюючи електростанції) — 11 % 

Г) сонячні ЕС — 0,3 %

Д) повітряні ЕС — 0,2 %

        Тому виходячи з логіки та поточної політичної ситуації, слід максимально зменшити імпортну складову сировини. Першочерговими заходами повинні стати:

А) ТЕС и ТЕЦ.  зворотне переобладнання частини ТЕС з антрацитових марок вугілля на буре вугілля та активізація видобутку бурого вугілля на Волині, таким чином зменшивши частку імпортованого вугілля;

Б) провести термінову модернізацію і заміну зношеного обладнання на ГЕС силами власних виробничих потужностей.

        Наступними перспективними кроками необхідно:

Б) АЕС.  Позбутися від імпорту ядерного палива для АЕС. Для цього необхідно довести до кінця проект будівництва заводу з переробки уранової руди і запустити власне виробництво ядерного палива в Жовтих Водах. Реалізація цього проекту може повністю позбавити країну від імпортозалежності у ядерної енергетиці.

В) ГЕС и ГАЕС. Оскільки на півдні країни недостатньо генеруючих станцій, необхідно їх створювати там. Пропонується реалізовувати проект зеленої генерації, заснованої на приливної енергії моря. Аналогічні проекти реалізовувалися в Данії і там є достатній досвід їх експлуатації.

Г) Запустити всеукраїнський проект "Мала генерація". По всій країні існує безліч малих платин на невеликих річках. І якщо ці платини вже є, то можна їх використовувати для створення малих ГЕС. Для реалізації проекту можна використовувати українські виробничі потужності, покупцями таких ГЕС можуть стати суб'єкти - територіальні громади та комунальні підприємства.

Д) Продовжувати нарощувати генерацію сонячної і вітрової енергії, давши максимальні податкові пільги для таких видів підприємств та залучаючи пільги для домогосподарств.

2.5. Інфраструктурна реформа

В разработке

3. Територіальна реформа

В разработке

наступна частина